Морозник – чудо-квітка зимового саду

Геллеборус або морозник, як ми його звикли називати, багаторічна рослина, що належить до родини жовтців. І, як майже всі її представники, отруйна. Її часто використовують в медицині, а морозник кавказський вважають мало не панацеєю для схуднення. Але нас він цікавить, перш за все, своєю декоративністю в зимовому саду. Бо квітку морозник не можна віднести до весняних першоцвітів, хоч вона і зацвітає першою. Справа в тому, що морозник – це зимова квітка. В цьому році в багатьох регіонах України морозник зацвів в кінці січня, бо зима видалася теплою і малосніжною. Та навіть в суворіші зими морозник цвіте в березні чи на початку квітня, як тільки блисне перше сонечко, а тюльпани лише проклюнуться з під землі. І, що дуже радує, морозник, в залежності від сорту, цвіте напротязі двох тижнів-півтора місяця! Як вирощувати та розмножувати морозник, читайте в нашій статті.

Морозник – чудо-квітка зимового саду

Як виглядає морозник?

Вічнозелений морозник має вигляд невеликих компактних кущиків (20-50 см у висоту), які цвітуть дуже красивими, схожими на ліхтарики, квітами. Порівняно з висотою стебел, вони величезні – до 8 см в діаметрі. Колір квіток морозника може бути різним, в залежності від сорту – білим, рожевим, фіолетовим і навіть зеленим. В природі морозник часто зустрічається на узліссі гірських листопадних лісів Середньої Європи, Західної Азії і Середземномор’я. Морозник – квіти, які можуть рости на одному місці в саду близько десяти років без пересадки, яку вони переносять дуже погано. То ж цю рослину цілком слушно буде віднести до практичного саду.

Правильно вибираємо місце для морозника

Щоб геллеборуси в вашому саду пишно цвіли взимку, а влітку не завдавали клопоту, врахуйте при посадці, яке місце йому найкраще підійде. Морозник може рости і на сонці, і в напівтіні, деякі сорти витримують навіть глибоку тінь. Тобто сорти геллеборуса вибирайте в залежності від того, де ви збираєтеся посадити ці квіти. До речі, найкраще морозник виглядає в группових посадках.

Ви не зробите помилку, якщо поселите його під якимось листопадним деревом чи декоративним кущем. Взимку чи ранньою весною, коли морозник цвіте, там йому буде достатньо сонця, а влітку, у спеку, листя дерева створять для нього приємну напівтінь і прохолоду. Таке місце має ще один плюс – листя, опадаючи з дерева, зробить без вашої участі природню мульчу, яка значно покращить родючість грунту і живлення коренів квітки поживними речовинами.

Морозник любить пухкий лужний гарно дренований грунт. Якщо земля на вашій ділянці кисла, як розкислити грунт, читайте тут.

Як посадити морозник

Частину дорослої рослини чи молоду, яка вже достатньо підросла для пересадки у відкритий грунт, треба висаджувати у попередньо підготовлені ямки. Їх приблизний розмір 25*25*25 см, відстань між ними – 30 см. Посадкову лунку треба наполовину заповнити компостом або перегноєм. Висадивши рослину, місце посадки – рясно полити і добре втрамбувати грунт. Перші три тижні доведеться добре поливати рослини, щоб вони прижилися. Посадку проводять в квітні або в вересні.

Розмноження морозника

Розмножувати морозник можна і насянням, і поділом куща. Розмноження насінням – процес складніший, має свої нюанси:

1. Насіння висівають на розсаду одразу після їх збирання (як правило, в червні). Чим довше воно лежить, тим менша його всхожість;
2. Грунт для посіву має бути родючим, пухким і вологим;
3. Насіння висівають на глибину 1,5 см у відкритий грунт (!!!);
4. Перші всходи зявляться в березні місяці наступного року;
5. В період перших однієї-двох пар листя морозник пікірують на клумбу, що знаходиться в напівтіні;
6. На постійне місце його висаджують лише на третій рік, тоді ж варто чекати його перше цвітіння.

Самосівом може розмножуватися лише один вид морозника – вонючий. При цьому, він не переносить розмноження поділом куща.

Поділ куща для розмноження морозника проводиться значно простіше. Навесні (одразу після цвітіння) старий кущ ділять на кілька нових і висаджують на постійне місце.

Догляд за морозником зводиться до періодичного мульчування компостом і внесенням, за потреби, на поверхню грунту біля куща вапна чи іншого розкислювача.

Найбільш цікаві види і сорти морозника

Найбільш невибагливі до умов вирощування наступні види морозника:

• Морозник чорний (великі білі квіти, які дивляться вгору, а не опущені вниз, вважаються класичними для морозника);
• Морозник пахучий чи кавказький (має дуже яскраве листя і великі суцвіття квітів-дзвіночків унікального салатового кольору);
• Морозник східний (великі квіти червоно-білої палітри з красивим пучком тичинки).

Сучасні селекціонери вивели багато сортів-гібридів морозника, які різняться і формою квітів, і їх забарвленням. Вибирати є з чого!

Коли садити хвойні рослини в саду

Хвойні рослини – декоративні у будь-яку пору року та легкі у догляді. Принаймні, ялина, сосна чи ялівець за свою невибагливість вважаються жителями «лінивого» саду. А ще хвойні дерева і кущі здатні практично одразу після висадки стати справжньою прикрасою вашого саду, особливо якщо ви посадите дорослу рослину. Але і молоді хвойні дуже підходять для експрес-озеленення. Крім того, декоративні хвойні можна садити навіть взимку! Але є у них одна особливість. Помилки, допущені при переселенні, дають про себе знати лише через 3-6 місяців після осінньої пересадки, або через 1-2 місяці – після весняної. Тож процес висадки хвойних в саду надзвичайно важливий. Щоб він пройшов, як треба, прочитайте цю статтю.

Коли садити хвойні рослини в саду

Коли можна висаджувати хвойні рослини

На відміну від більшості листяних порід дерев і декоративних кущів, хвойні рослини можна висаджувати практично цілий рік. (Це не стосується молодих новорічних ялинок в контейнерах. Їх не можна висаджувати в грунт одразу після свят. Треба дочекатися першого весняного тепла.) При цьому, як правило, навесні висаджують молоді саджанці – до трьох років. Зима ж – ідеальний час для переселення дорослих хвойних дерев і кущів.

Особливості весняної пересадки

Коли садити хвойні в саду навесні? Питання дуже важливе, адже календарна весна – це аж цілих три місяці з дуже різними погодними умовами. Виконувати весняну посадку хвойних дерев і кущів потрібно, як тільки земля розтанула настільки, що це можливо зробити. Тобто ранньою-ранньою весною, практично відразу після першої відлиги.

Молоде коріння хвойних починає рости при температурі ґрунту +3 градуси. А можливі заморозки їм не страшні. Якщо ви не встигли з пересадкою до початку активного росту надземної частини хвойних рослин, краще зачекати з цим до осені.

Важливо! В період росту бруньок декоративні хвойні пересаджувати не можна!

Які хвойні можна садити влітку

Влітку хвойні рослини садити можна, але тільки ті, що мають закриту кореневу систему, тобто продаються в горщиках. Але тут є один неприємний момент, який може звести нанівець усі благі наміри.

Справа в тому, що, зазвичай, ми не можемо бути стовідсотково впевненими в тому, чи не пересадив продавець у горщик з відкритого ґрунту хвойну рослину перед тим, як продати нам її, як контейнерну культуру.

Якщо мало місце таке явище, шансів, що хвойник, пересаджений влітку, приживеться на новому місці дуже мало. Навіть якщо при покупці він виглядає здоровим, і ви створите для його росту дуже привабливі умови.

Саме тому досвідчені садівники не радять висаджувати влітку контейнерні хвойні, куплені у неперевірених продавців. У таких рослин більше шансів, якщо посадити їх навесні чи восени.

Як і коли підживлювати хвойні рослини, читайте в нашій публікації.

Якщо впевнені, що культура виросла в горщику, в якому вам її продають, і молодша трьох років (чим молодша, тим краще), сміливо проводьте посадку влітку. Обирайте вечірні часи. Бажано – в дощовий період. Від палючого сонця рослинку доведеться деякий час (поки не укоріниться) затіняти.

Осіння посадка хвойних

Поради садівників щодо того, коли краще садити хвойні рослини восени, поділилися на два табори:

1. Одні вважають, що осінню посадку хвойних краще проводити в кінці серпня – на початку вересня, коли активно ростуть корені рослини. Це забезпечує її успішність.
2. Інші стверджують, що найкращий час для осінньої пересадки декоративних хвойних дерев і кущів – пора, коли вони тільки-но впали у зимову сплячку. В наших кліматичних умовах – це, зазвичай, листопад.

Важливо! В період, коли рослина готується до зимової сплячки (до трьох тижнів), її пересаджувати не можна. В цей час в ній відбуваються складні хімічні процеси, втручатися в які не варто.

Режим підготовки хвойних рослин до зими «включається» з приходом перших мінусових температур вночі. То ж ідеальний час для їх пересадки наступить через два-три тижні після цього. В цьому випадку, краще пізніше, ніж раніше.

Особливості зимової пересадки хвойних

Взимку можна пересаджувати будь-які хвойні. Зима, як не дивно, ідеальний період для цього. Але великі дорослі рослини краще висаджувати тільки зимою! Взагалі, декоративні хвойні «у віці» вважаються дуже примхливими до пересадки. Але їх приживання у нових умовах при зимовій пересадці наближається до 100%.

Принципи розміщення декоративних кущів в саду

Всі рослини, розглянуті нами в  статті «Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10», як і будь-які інші декоративні кущі і дерева, потребують виконання певних правил при використанні у ландшафтному дизайні (як і прийнятих норм при облаштуванні прибудинкової території). Їх дуже багато, але кілька з них – принципові, які варто запам’ятати ландшафтному дизайнеру-початківцю.

1. Створювати мішані групові посадки з вічнозелених та листопадних кущів – не просто недоцільно, це моветон з точки зору гармонійного ландшафтного дизайну.
2. Озеленення будь-якого саду чи ділянки починається з олівця і паперу. На нього наносяться умовні позначки рослин у «дорослому» розмірі. Для цього варто уявити скільки та чи інша рослина буде займати місця на ділянці, коли виросте.
3. Якщо не впевнені у відстані, яка має бути між кущами, краще – залиште більше місця, ніж менше. Якщо рослини, розростаючись, починають боротися за місце під сонцем, вони пошкоджуються, втрачають красу і часто гинуть.
4. Оптимальна відстань між декоративними кущами залежить від їх габаритів. Низькорослі саджають на відстані 0,7-0,8 метра між ними, середні – 1,2-1,5 метра, високі (калина, спірея, форзиція, бузок, глід) – як мінімум, 2 метри.

Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10

Декоративні кущі та дерева – обов’язковий елемент завершеного ландшафтного дизайну. Без них важко уявити будь-який сад чи подвір’я. Віками прикрашали українські хати калина та бузок. Не меншою популярністю користуються вони і в сучасних ландшафтних композиціях. Вони – невід’ємна частина палісадників і міксбордерів. І не дивно – бо ці декоративні кущі не тільки красиві, а й дуже невибагливі у догляді. Чого ще треба лінивим, але ласим до краси господарям? Щоб таких рослин у “лінивому” садку було якнайбільше!

Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10 

В цей список потрапили 10 красивих декоративних  листопадних рослин, догляд за якими мінімальний. 

Калина

Ми не дарма поставили калину номером першим нашого рейтингу. Красива, цілюща, їстівна… А ще вона – один із символів нашої країни, то ж бути чи не бути калині у вашому саду – взагалі, не питання. Тільки – бути! Рід калин всього включає більш як 200 видів. Є такі, які мають не їстівні плоди, але дуже декоративне листя. Бувають навіть вічнозелені кущі калини. Але і звичайнісінька калина звичайна, вибачайте за тавтологію – справжня прикраса будь-якого саду.

Її плоди – це цінна цілюща сировина, листя змінює колір з яскраво зеленого навесні до багряно червоного осінню, перетворюючи кущ калини на справжню родзинку саду в будь-яку пору року. А в зимовому саду їй просто ціни нема!

Калина

За що цінуємо: не боїться морозів, невибаглива, добре почувається в тіні, декоративна на протязі всього сезону, плоди багатьох видів цілющі і їстівні.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  в одиночних та групових посадках, в тому числі, і разом з іншими декоративними кущами і деревами, хвойними рослинами.

Місце для посадки: більшість видів і сортів калини не вибагливі до умов, але віддають перевагу добре зволоженими ґрунтам без застою води.

Догляд: калина звичайна, на жаль, часто пошкоджується шкідниками. То ж від них її варто постійно захищати, обробляючи декоративний кущ спеціальними препаратами. Крім того, калину звичайну треба вчасно обрізати, видаляючи сухі, старі пагони. Бажано мульчувати пристовбурові кола, щоб зайвий раз не поливати в суху погоду. Важливі для калини весняні підкормки комплексними мінеральними добривами.

Бузок

Навряд чи в Україні ви знайдете багато садиб без бузку. Його ароматом навесні важко надихатися, а різноманітність видів та сортів на сьогоднішній день дозволяють найвибагливішим господарям вибрати той самий кущ, який задовольнить всі забаганки – і пишні квіти насиченого кольору, і багате листя, і розмір рослини дозволяє посадити його навіть в маленькому саду.

Так, ми звикли, що бузок – дуже великий кущ. Але сучасні селекціонери вивели сорти, які не ростуть більше двох метрів у висоту. Саме те, що треба для маленького садка.

Бузок

За що цінуємо: невимогливий, легко переносить найбільші морози, великий вибір сортів і гібридів, казково красивий і пахучий у пору цвітіння.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  бузок найкраще виглядає в одиночній посадці, часто цю рослину висаджують біля будинку чи паркану, але і в садку він буде на своєму місці. Не дуже ефективний для озеленення в перший рік, бо не дає одразу пишного листя і цвітіння. Але цікава кора компенсує цей неділік.

Місце для посадки: віддає перевагу гарно освітленим, сонячним ділянкам з обробленим ґрунтом, хоч до його складу і родючості дуже толерантний. Єдине – не виносить болотистих місць. Коли садите бузок, залишайте для нього на майбутнє достатньо місця, щоб потім йому не було тісно. Зауважте, що більшість сортів бузку високорослі і розлогі.

Догляд: пишне цвітіння наступного року забезпечить вчасна обрізка зів’ялих суцвіть. Крім того, рекомендується обрізати кореневі молоді і зайві (занадто старі, пошкоджені, сухі) пагони.

Форзиція

Казкова рослина: ранньою весною її гілля густо вкривається сонячно-жовтими квітками, і лише потім, коли цвітіння скінчиться, на них з’являються молоді листочки. Форзиція, як декоративний кущ, насамперед, цінується садівниками за такий яскравий період цвітіння.

Але обов’язково врахуйте при покупці саджанця той факт, що вона дуже теплолюбива. В холодних регіонах деякі види форзиції підмерзають взимку навіть під укриттям і, як правило, не цвітуть.

Форзиція

За що цінуємо: цвіте дуже рано і рясно, виключно декоративна в період цвітіння, стійка до хвороб і шкідників.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  гарно виглядає в одиночних посадках – на квітниках в оточенні тюльпанів чи нарцисів, які цвітуть одночасно з нею, або просто на зеленому газоні. Форзицію можна також поєднувати з іншими декоративними кущами в групових посадках, використовувати для живої огорожі.

Місце для посадки: любить легкі родючі ґрунти. Віддає перевагу сонячним ділянкам, захищеним від вітру. Варто виключити можливість застою вологи, бо ця рослина погано переносить надмірне зволоження.

Догляд: мульча на зиму – обов’язкова. Пагони нагинають до самої землі, щоб вони опинилися свого часу під шаром снігу.

Барбарис

Про барбарис «ЗЕЛЕНА САДИБА» докладно писала у статтях «Барбарис у ландшафтному дизайні» та «Барбарис – як посадити та доглядати».

Барбарис

За що цінуємо: декоративність збережена на протязі всього року. Навіть без листків його переплетені пагони, що змінюють забарвлення, радують око. Цвісти барбарис починає в кінці травня, закінчує – всередині червня. Незважаючи на красу дрібних жовтих квіточок, найбільше барбарис цінують за дуже декоративне яскраве листя. На протязі всього сезону воно змінює колір: весною – насиченого зеленого, влітку – темнішає, а осінню листочки барбарису стають багряно-червоними.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  серед вітчизняних ландшафтних дизайнерів найбільш популярний барбарис Тунберга. Він красиво виглядає в живих огорожах понад доріжками, як солітер на галявині чи в поєднанні з іншими декоративними кущами, листяними чи хвойними.

Місце для посадки: на сонячному місці колір його листя буде більш насиченим, але і в напівтіні барбарис себе гарно почуває. Барбарис Тунберга не боїться холодних північних вітрів і стійкий до засухи.

Догляд: невибагливі декоративні кущі – це однозначно барбарис Тунберга. Він зовсім байдужий до рівня родючості ґрунту, стійкий до шкідників, то ж не вимагає використання ніяких хімікатів. Обрізку варто проводити і весною, і осінню, видаляючи старі пошкоджені пагони. Молоді – обрізають дуже обережно, не змінюючи природної форми куща.

Чубушник (садовий жасмин)

Забути аромат його квітів практично неможливо. В народі чубушник називають садовим жасмином, і, коли він цвіте, хочеться просто жити в саду! Сьогодні вирощують багато видів і сортів чубушника. Вони відрізняються між собою за формою квітки, відтінками аромату, розміром куща і періодом цвітіння.

Чубушник (садовий жасмин)

За що цінуємо: рясно цвіте, дуже запашний, стійкий до морозів, рідно пошкоджується шкідниками і хворобами.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  в одиночних і групових посадках, в композиціях з іншими декоративними кущами.

Місце для посадки: віддає перевагу сонячним місцям, але непогано почувається і в напівтіні. Бажано забезпечити чубушнику родючий ґрунт, тоді він цвістиме рясніше. Ця рослина любить вологу, але не переносить надмірного зволоження.

Догляд: обрізка (старе гілля вирізають раз на 4-5 років, пагони, які згущають кущ – щороку наприкінці літа, сухі – кожної весни), поливати цю рослину варто тільки в засушливу погоду, підкормки бажано проводити і осінню, і навесні.

Спірея

Цей кущ не залишиться непоміченим в жодному саду. Спірея – улюблениця багатьох садівників. Авжеж – вона дуже красива і така ж «дуже» невибаглива у догляді. Крім цього, ці декоративні кущі бувають і весняного, і літнього періоду цвітіння. Це дає змогу так вдало підібрати види рослини, що спірея у вашому саду цвістиме з початку травня до середини літа. А якщо врахувати той факт, що деякі види мають гарне декоративне листя, то «ціни просто не скласти» таким кущам. Спірея часто входить до складу різних схем квітників.

Спірея

За що цінуємо: невибаглива, стійка до морозів, пишно і довго цвіте, щедрий медонос, гарно розростається.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  підходить для живих огорож (оригінально поділить ваш сад на зони), для групових посадок і одиночних композицій, такі компактні види, як спірея японська, наприклад, ідеальні для створення рокаріїв та бордюрів.

Місце для посадки: спірея зовсім невибаглива до ґрунтів, росте і на сонці, і в напівтіні. Але треба враховувати, що різні види можуть по-різному почуватися в однакових умовах.

Догляд: практично не вимагає ніякого догляду.

Шипшина

Шипшина не потребує особливих рекомендацій – про її користь знають усі і квітами не раз любувалися теж. В  залежності вид виду, шипшина може мати певні особливості, то ж вибрати саме ту, яка ідеально підійде для вашого саду, не проблема. Особливої уваги заслуговують троянди Ругоза. Це, так би мовити, окультурені шипшини, які значно декоративніші, але такі ж невибагливі. Хтось любить шипшину за цілющі плоди, комусь потрібна цупка і колюча жива огорожа, а комусь – гарні квіти. Махрові види шипшини, до речі, за своєю красою не поступаються трояндам.

Шипшина

За що цінуємо: винятково невибаглива, легко переносить і посадку, і обрізку, швидко розростається. Більшість видів шипшини дають корисні плоди, насичені вітаміном С.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  жива огорожа з цієї рослини за один сезон стане повністю непрохідною. Декоративні кущі шипшини підходять і для одиночних посадок, гарно виглядають і в композиціях з іншими деревами, кущами і декоративними травами.

Місце для посадки: віддає перевагу сонячним місцям, але прекрасно почувається і в напівтіні, особливо якщо її (тінь) дають крони дерев.

Догляд: практично не вимагає догляду.

Гортензія

Якщо в садку є тінистий куточок, де нічого майже не хоче рости – це місце чекає на гортензію. Широколиста (певні сорти) і метальчата гортензії достатньо морозостійкі, вони гарно переносять холодні зими навіть без мульчі, правда, за наявності снігу. Святкові суцвіття використовують на зріз, при цьому вони досить довго зберігають свіжий вигляд. А ще їх можна засушити, зібравши потім у зимовий букет.

Гортензія

За що цінуємо: довгий період цвітіння, ефективність для озеленення нової ділянки (цвіте в рік посадки), невибагливість, властивість гарно рости на кислих ґрунтах, чого не люблять більшість культур саду.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  в одиночних посадках або разом з іншими декоративними кущами, що легко виносять тінь. Компактні види гортензії гарно виглядають на квітниках разом з однорічними чи багаторічними квітами.

Місце для посадки: ідеальним для гортензії буде кислий, гарно зволожений родючий ґрунт в напівтіні. Рослина віддає перевагу захищеним від вітру ділянкам саду і гарно почувається з північної сторони будинку.

Догляд: основний догляд – це підтримка постійної вологості ґрунту. Гортензія дуже любить вологу. Вчасно внесена мульча дозволить не ризикувати з пересиханням землі навколо рослини. Щоб  забезпечити рясне цвітіння гортензії, бажано обрізати її зів’ялі суцвіття. На зиму рослину варто також накрити мульчею.

Глід

Кількість різновидів і сортів глоду дозволяє вирощувати його практично скрізь – навіть у великих ємкостях на відкритих верандах чи в зимових садах. Крім декоративних кущів глоду існують і декоративні дерева цієї рослини. Абсолютно всі вони невибагливі, відрізняються рясним пишним цвітінням пізньою весною і дуже яскравим забарвленням декоративного листя осінню. Багато видів глоду мають цілющі плоди.

Глід

За що цінуємо: невибагливість і декоративність – основні плюси цієї рослини. Багато видів підходять для переробки – з них готують желе і конфітюри, інші – мають цілющі плоди. А ще ландшафтний дизайн вашого саду тільки виграє від того, що в кущах глоду поселяться пташки. Вони дуже його полюбляють, особливо в зимовому саду. Щоб пірнаті не замерзли взимку, зробіть їм оригінальну шпаківню і годівничку.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  найкраще – в групових  посадках і живих огорожах, але декоративні дерева глоду гарно виглядають і поодинці. Практикують і контейнерне висаджування окремих видів.

Місце для посадки: сонячні ділянки, бо для цвіту і родючості глоду йому необхідно не менше шести годин на добу перебувати на сонці. Віддає перевагу пухким водопроникним ґрунтам.

Догляд: при правильно вибраному місці для посадки практично не вимагає догляду.

Гібіскус садовий

Крім кущів і напівкущів гібіскусу, існують трав’янистий та деревоподібний гібіскус. Всі вони відносяться до родини мальвових. Про квітку мальву ми вже писали в статті «Топ-5 жителів лінивої клумби». Логічно, що гібіскус садовий можна легко віднести до «лінивих» декоративних кущів. На сьогоднішній день селекціонери вивели більш ніж 500 гібридних сортів цього виду.

Гібіскус садовий

За що цінуємо: за дуже великі красиві квіти різноманітних відтінків та за невибагливість у догляді.

Як використовувати в ландшафтному дизайні:  гібіскус прикрасить собою будь-який ландшафтний дизайн. Деякі декоративні кущі цього виду виростають до трьох метрів, то ж з таких рослин можна зробити чудову живу огорожу. Підходять вони і для поділу ділянки на зони.

Місце для посадки: на одному місці гібіскус садовий може рости до 20 років! Віддає перевагу світлим, захищеним від вітрів ділянкам з вологим родючим ґрунтом без застою води. Таку ж землю люблять троянди. І гібіскус дуже гарно почувається серед них. Саджати гібіскус треба навесні після останніх заморозків, щоб за літо він гарно прижився і набрався сили.

Догляд: зводиться до обрізки старих сухих гілок відразу після того, як на ньому з’являться  перші молоді пагони. Також треба слідкувати, щоб гібіскус занадто не згущався. Під час активної вегетації  (червень – вересень) досвідчені садівники радять підкормлювати рослину фосфорним і азотним добривом двічі на місяць. Осінню, під час підготовки рослини на зиму, крім фосфорного, можна внести і калійне добриво. На жаль, кожна квітка цього декоративного куща живе тільки добу, але цвіте гібіскус так рясно, що на її місці одразу з’являється нова. То ж не забувайте вчасно видаляти засохлі квіти. Звільняйте місце для нових.

А ще не забувайте про декоративні хвойні кущі і дерева (альтернатива – літній кипарис).